Менi на день народження, що на початку грудня, Подарували крихiтне оранжеве Добро. Допитливе й довiрливе, воно шукало правди I крiзь вiкно вiдчинене вiд мене утекло.
Я жду його. Послухайте, воно спiває небом. Та ви, напевне, бачили... оранжеве таке... Його чекали зорі там, а тут плюється вітер, І щось висить під хмарами потворне і важке.
Воно злетіло високо, де біле-біле Сонце! Бо по землі засмоктаній ходити не змогло. Якщо воно повернеться, скажіть, що я сумую, Й Молочний Шлях порошею чекання замело.
Оранжевое солнце, оранжевый верблюд! Я люблю оранжевый. ))) Правда, половину стихотворения не поняла. Поняла только, что тебе подарили оранжевое добро, которому ты очень обрадовалась. Потом добро полетело к солнцу, и солнце его замело. Нехорошо со стороны солнца. Не ему же подарили.
Ayame15 Nov 2009 16:08
ja tozhe oranzhevyj liubliu :)
Меф29 Nov 2009 14:13
Ayame02 Dec 2009 09:49
Шут Гороховый26 Oct 2009 18:51
Дуже добре! Надзвичайно! :)))
Ayame15 Nov 2009 16:00
diakuju, ale v niogo e english version in prose :)