03 May 2017 23:38

Містичні місця Андріївського узвозу

МІСТИЧНІ МІСЦЯ АНДРІЇВСЬКОГО УЗВОЗУ


Замкова (Лиса) гора


Над Андріївським узвозом здіймається гора, що має безліч назв: Замкова, Кирилівка, Флорівська, Хоревиця. Це найперша Лиса гора столиці, куди на шабаш збирається уся київська нечисть. Традиційно тут їх можна зустріти напередодні 1-го травня (Вальпургієва ніч), на свято Івана Купала та Петра та Павла.
Замкова гора є однією з «лисих гір», на яких в старовинні часи збиралися відьми і чаклуни для влаштування своїх шабашів. Адже Замкова гора дійсно лиса, тобто позбавлена дерев відразу з декількох сторін.
До навали татаро-монголів на Замковій Горі розташовувалася заміська резиденція київського князя. У 1370-1380-х роках на ній спорудили дерев'яний замок для литовського воєводи Володимира Ольгердовича. Дане будова було знищено в 1482 році під час набігу кримського хана Менглі-Гірея. Потім замок був відновлений, але через майже два століття - в 1651 році - знову спалений. Цього разу вже повсталими козаками.
За запевненням істориків ще в 1857 році на Замковій горі було зведено церкву Пресвятої Трійці. Однак точне її розташування досі невідомо.
Замкова лиса гора - особливе і неоднозначне місце. Вона височіє над Дніпром на цілі 80 метрів, і з неї відкривається неймовірний вид. З цим місцем пов'язано безліч легенд - як древніх, так і сучасних.
Однак, не дивлячись на це, сьогодні Замкова гора знаходиться в повному запустінні. Серед загублених дерев і залишків старовинного кладовища упереміш з порожніми склепами тут немає нічого. Всього ж лисих гір в Києві основних три. Замкова гора - одна з них, і, напевно, найяскравіша і колоритна. Екскурсії містичного змісту обов'язково включають цю пам'ятку до переліку місць для відвідувань.

Андріївський узвіз,13


На Андріївському узвозі всього 38 будинків, але три з них мають один і той самий номер – 13 (13,13А, 13Б). У будинку №13 розташовано перший у світі музей наймістичнішого письменника 20 століття – Михайла Булгакова. Музей Булгакова називають Будинком Турбіних. Він отримав свою назву на честь прізвища «жили» там героїв з книги письменника «Біла гвардія».
Будівлю було побудовано в 1890 році і насправді, вона дерев'яна, але обкладена цеглою, а дах - покритий листами заліза. Насправді будинок був власністю цивільного інженера Василя Листовничого, який був головним архітектором Київського військового округу. Булгаков орендував житло 13 років з 1909 по 1919 рік, орендуючи квартиру на другому поверсі.
У музеї повністю збережена атмосфера і обстановка тих часів, в кожній кімнаті знаходяться особисті речі письменника, але основна частина експозиції розташована безпосередньо на другому поверсі, де проживав Булгаков.

Андріївський узвіз,15


Дім, що має власну назву «Замок Річарда Левине Серце», з’явився у місті на початку XX століття.Історія цього будинку овіяна таємницями.
Архітектор цієї споруди побажав залишитися інкогніто, і це зовсім невипадково. Річ у тім, що 1901-го, за рік до початку будівництва на Андріївському узвозі, журнал «Строитель» видрукував проект фасаду житлового будинку міністерства внутрішніх справ. Його збиралися зводити на Аптекарському острові в Петербурзі. Надрукований проект залишився нереалізованим, натомість фасади Замку Річарда навдивовижу схожі з ним. Факт запозичення безсумнівний, але автор новобудови невідомий. З
Ще під час зведення дім зажив дурної слави. 24 березня 1904 року, коли будівництво добігало кінця, будівля раптом спалахнула.
Згодом слідство встановило, що причина пожежі — недбалість двох робітників, які залишилися тут ночувати. Але подія справила сильне враження на тутешніх мешканців. Поширилися чутки, що дім нещасливий. А після того, як його господаря Дмитра Орлова вбили в серпні 1911 року неподалік міста Благовещенська, така репутація закріпилася за будинком остаточно.
Та завдяки щасливому випадку в історії замку стався рятівний перелом. Відомий історик Степан Голубєв, який орендував тут квартиру, донезмоги втомлений тужливим завиванням у трубах, засунув руку в димохід і виявив там… яєчну шкарлупу! Вона й була причиною неприємних звуків — крізь маленькі дірочки в шкарлупі проходило повітря, й вона, коли здіймався вітер, відігравала роль резонатора.
Дмитро Орлов був не дуже чесним замовником і з будівельниками остаточно не розрахувався. Скривджені робітники вирішили провчити скнаристого хазяїна, поклавши в димохід шкарлупу… І домоглися свого — мешканці будинку тікали з підозрілого замку, а власники зазнавали збитків.
Спорожнілий «будинок з привидами» вподобали київські художники. Тут мешкали живописці Григорій Дядченко, Фотій Красицький, Іван Макушенко, скульптор Федір Балавенський. Між іншим, мало хто знає, що останній разом зі своїми учнями створив точні копії химер паризького собору Нотр-Дам і встановив їх на терасах і внутрішніх гвинтових сходах подвір’я замку Річарда. Вони простояли тут аж до 1942 року, до окупації Києва німецькими військами.

Андріївський узвіз,17


В будинку на Андріївському узвозі, 17 жив і проводив прийом відомий лікар Феофіл Яновський. Його знали як "святого лікаря", бо він лікував бідних людей, ще й потайки підкладав їм гроші.
Одного дня до нього прийшла дівчина і попросила провідати її хвору маму. Він закінчив прийом і пішов за адресою, що залишила дівчина.
Це була маленька бідна кімната. Жінка, що там лежала, була дуже хворою. Лікар надав допомогу і став роздивлятися навколо. На стіні він побачив портрет дівчини, що приходила до нього. Жінка сказала, що це її донька, яка померла рік тому.
Декілька тижнів після того, Яновський не приймав пацієнтів. Але згодом отямився і розказав цю історію своїм учням.

Алея закоханих


Алея-невидимка проходить від двору будинку №34 на Андріївському узвозі до дерев’яних сходів, що виходять на Пейзажну алею. Раніше тут знаходився Аптекарський сад. Ця алея стала місцем безлічі історій кохання. Одна із них – про відомого піаніста – віртуоза Ференца Ліста. Він навідався до Києва в середині XIX століття. На концерт Ліста на Подолі завітала таємнича незнайомка, яка заплатила за квиток суму, що у 100 разів перевищувала його вартість. Наступного дня прекрасна дама запросила музиканта відвідати її у маєтку, і там він з першого погляду закохався у Кароліну Сайн-Вітгенштайн.

Comments

No comments yet. Post your comment first!

Back to Top