Євгенія Гапчинська -одна з найбільш знаменитих українських художниць, яка має свій неповторний стиль.
Малюючи маленьких смішних чоловічків із зворушливими написами, Гапчинська називає себе "Постачальником щастя № 1" . Всесвіньо відома художниця щорічно проводить більше десятка нових виставок в Україні, Росії, Франції, Бельгії, Англії, Нідерландах та інших країнах. Має кілька власних галерей в Україні та в Росії. Її роботи зберігаються в європейських музеях та приватних колекціях поціновувачів та діячів мистецтва.
У чому ж її секрет?Спробуємо дізнатись.
Якщо вам хочеться на якийсь час зануритися у чарівний світ дитинства, погляньте на картини української художниці Євгенії Гапчинської. На них зображені рожевощокі карапузи, що займаються своїми справами. На одних полотнах вони їдять, на інших - грають, мріють.
Свою мету – змусити людей посміхатися, згадати щасливі моменти дитинства, помітити все добре й світле в оточуючому нас світі Женя досягла – влучила в яблучко! Пояснення такому успіху лиш одне – щирість авторки. Вона сама є такою, такою є життєва філософія і такими є її сюжети.
Насправді, людям зовсім не потрібно далеко ходити за щастям. Виявляється, його постачальник живе зовсім поруч, у Києві. “Постачальника щастя № 1? звуть Євгенія Гапчинська, а маленькі частинки щастя, привезені з України, вже зберігаються в колекціях картин таких знаменитостей, як Лучано Паваротті, Софії Ротару, Лайми Вайкуле, Микити Міхалкова, та інших зірок естради та кіно.
“Постачальника щастя № 1? Це прізвисько Євгенії даровано невипадково. Картини художниці настільки милі, світлі, позитивні, а підписи до них – наївні і нехитро, що дивлячись на них неможливо втриматися від усмішки. А від посмішки, як відомо, всім і тепло, і світло, і люди стають м’якше і добріше.
Хто зображений на позитивних полотнах Євгенії, – янголята, або ж рожевощокі малюки з дитсадка, начепивши крильця для сміху, – невідомо. Хоча художниця стверджує, що її друзі вгадують в деяких персонажах її власну дочку, таку ж біленьку і рожевощокий малятка Настю.
За словами Євгенії Гапчинської, вона сама ніколи цілеспрямовано не використовує родичів як прототипи для своїх діток, але деякі з них виходять настільки схожими, що потім просто не хочеться розлучатися з роботами. У підсумку вони залишаються на стінах Женіної майстерні або ж у домашній колекції.
Час від часу Євгена здійснює акт благодійності, передаючи картини або гроші від їх продажу в дитячі будинки та реабілітаційні центри.
А потім отримує масу подяк від вихованців та вихователів, які стверджують, що з появою в їх установі картин Гапчинської діти менше хворіють, сваряться і плачуть. Чари? Я б сказала інакше: стовідсотковий позитив, що йде на користь всім, хто має до нього відношення.
Доторкнутися до позитиву можна на сайті Євгенії Гапчинської http://www.gapart.com/, Також її роботи в Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, Одесі, Дніпропетровську та інших великих міст Росії та Україні можна переглянути у художніх галереях, виставках та експозиціях.
Про картини Гапчинської можна довго розповідати, але, безумовно, краще один раз побачити. Тим більше, її полотна безсумнівно викличуть у вас саму яскраву палітру почуттів, і навряд чи хтось залишиться байдужим.