Dadain
04 Mar 2017 01:24
Свобода волі
У 1979 році американський психолог Бенджамін Лібет провів свій знаменитий експеримент, який збентежив наукову спільноту тим, що поставив під сумнів наявність свободи волі у людини, але цей експеримент пройшов повз уваги широкого загалу.
Експеримент полягав в тому, що до мозку людини підключали електроди для реєстрації активності, до зап'ястя датчики для реєстрації руху, а перед очима розташовувався циферблат. Учаснику експерименту пропонувалося вибрати момент часу, в який він захоче поворушити рукою, зафіксувати цей момент по циферблату і провести дію. Результати були несподіваними. Датчики, прикріплені до мозку випробуваного, реєстрували активність деяких ділянок, званих «Потенціалом готовності». Час потенціалу готовності, прийняття рішення і ворушіння рукою реєструвалися приладами.
Всупереч очікуванням прилади показали таку послідовність подій:
- Спочатку з'являвся потенціал готовності;
- Потім приблизно через 350 мс випробуваний свідомо приймав рішення поворухнути рукою (це реєструвалося часом на циферблаті перед ним);
- Приблизно через 100 мс йшов сигнал від зап'ястя кисті.
Тобто до моменту свідомого рішення людини, її мозок вже активізувався. Виходить, що наше прийняте свідоме рішення є лише наслідком мозкової несвідомої активності певних ділянок мозку.
В інших експериментах доктор Лібет звіряв час появи в свідомості заздалегідь заданих процесів і час, коли ці процеси відбувалися в мозку випробуваного. Виявилося, що свідомість людини реєструвала події на півсекунди пізніше реального часу, коли вони відбувалися.
А далі підключаються ще більш цікаві процеси. Якщо в мозку вже сформований якийсь шаблон поведінки у вигляді нейронних зв'язків, то чим ці зв'язки міцніше, тим більше до них довіри і тим менше вони контролюються свідомістю. Хочете переконатися? Спробуйте написати якийсь текст правою і лівою рукою. Зрозуміло, що в одному випадку процес буде відбуватися практично несвідомо, а в іншому його буде необхідно ретельно контролювати, витрачаючи на це енергію (внаслідок чого мозок буде примушувати відмовитися від цієї ідеї, що можна легко відчути в вигляді свого «свідомого рішення»).
Розглянемо такий приклад. Ви прокидаєтеся з ранку невиспаними,на вулиці холодно і брудно, а треба ще збиратися і йти на роботу. Ви чистите зуби, з'їдаєте бутерброд, запивши його чаєм, виходите з будинку, йдете на зупинку, сідаєте в громадський транспорт і тут хтось наступає вам на ногу. Те, що станеться далі, думаю ні в кого не викликає сумнівів. А тепер давайте замислимося. Злість, що виникає в цьому випадку, з'являється свідомо чи ні? І багато хто з нас зможе позбутися її? Залежно від рівня розвитку свідомості подальший хід подій можна контролювати, але злість виникає завжди не залежно від наших бажань.
До речі, саме цим феноменом легко пояснюється ефект дежавю, коли внаслідок порушення роботи мозку межа у 200 мілісекунд долається і свідомість бере безпосередню участь у формуванні рішення. Сам ефект виникає у той момент, коли свідомість повторно інформується мозком про прийняте рішення.
Виявляється, що наша свідомість є лише реєстратором подій у мозку, а всі рішення і дії виконуються мозком і підсвідомістю автоматично. В тому числі, як показав перший експеримент, це стосується і «свідомо» прийнятих рішень.
Експеримент полягав в тому, що до мозку людини підключали електроди для реєстрації активності, до зап'ястя датчики для реєстрації руху, а перед очима розташовувався циферблат. Учаснику експерименту пропонувалося вибрати момент часу, в який він захоче поворушити рукою, зафіксувати цей момент по циферблату і провести дію. Результати були несподіваними. Датчики, прикріплені до мозку випробуваного, реєстрували активність деяких ділянок, званих «Потенціалом готовності». Час потенціалу готовності, прийняття рішення і ворушіння рукою реєструвалися приладами.
Всупереч очікуванням прилади показали таку послідовність подій:
- Спочатку з'являвся потенціал готовності;
- Потім приблизно через 350 мс випробуваний свідомо приймав рішення поворухнути рукою (це реєструвалося часом на циферблаті перед ним);
- Приблизно через 100 мс йшов сигнал від зап'ястя кисті.
Тобто до моменту свідомого рішення людини, її мозок вже активізувався. Виходить, що наше прийняте свідоме рішення є лише наслідком мозкової несвідомої активності певних ділянок мозку.
В інших експериментах доктор Лібет звіряв час появи в свідомості заздалегідь заданих процесів і час, коли ці процеси відбувалися в мозку випробуваного. Виявилося, що свідомість людини реєструвала події на півсекунди пізніше реального часу, коли вони відбувалися.
А далі підключаються ще більш цікаві процеси. Якщо в мозку вже сформований якийсь шаблон поведінки у вигляді нейронних зв'язків, то чим ці зв'язки міцніше, тим більше до них довіри і тим менше вони контролюються свідомістю. Хочете переконатися? Спробуйте написати якийсь текст правою і лівою рукою. Зрозуміло, що в одному випадку процес буде відбуватися практично несвідомо, а в іншому його буде необхідно ретельно контролювати, витрачаючи на це енергію (внаслідок чого мозок буде примушувати відмовитися від цієї ідеї, що можна легко відчути в вигляді свого «свідомого рішення»).
Розглянемо такий приклад. Ви прокидаєтеся з ранку невиспаними,на вулиці холодно і брудно, а треба ще збиратися і йти на роботу. Ви чистите зуби, з'їдаєте бутерброд, запивши його чаєм, виходите з будинку, йдете на зупинку, сідаєте в громадський транспорт і тут хтось наступає вам на ногу. Те, що станеться далі, думаю ні в кого не викликає сумнівів. А тепер давайте замислимося. Злість, що виникає в цьому випадку, з'являється свідомо чи ні? І багато хто з нас зможе позбутися її? Залежно від рівня розвитку свідомості подальший хід подій можна контролювати, але злість виникає завжди не залежно від наших бажань.
До речі, саме цим феноменом легко пояснюється ефект дежавю, коли внаслідок порушення роботи мозку межа у 200 мілісекунд долається і свідомість бере безпосередню участь у формуванні рішення. Сам ефект виникає у той момент, коли свідомість повторно інформується мозком про прийняте рішення.
Виявляється, що наша свідомість є лише реєстратором подій у мозку, а всі рішення і дії виконуються мозком і підсвідомістю автоматично. В тому числі, як показав перший експеримент, це стосується і «свідомо» прийнятих рішень.
Comments
No comments yet. Post your comment first!