Шрифт Брайля – це рельєфно-крапковий шрифт для читання та написання літер, який використовується людьми з вадами зору.
Цей шрифт розробив Луї Брайль, який сам з дитинства був сліпий, втративши зір в результаті нещасного випадку.
Батьки Луї Брайля, коли хлопчику виповнилося 11 років, відправили його вчитися до Інституту для сліпих дітей, що знаходився у Парижі.
На той час в Інституті для сліпих використовували декілька книг, що були надруковані за допомогою рельєфно-лінійного шрифту для сліпих, створеного засновником Інституту Валентином Гаюї (1745-1822). Але цей шрифт був не дуже зручний, а книжки, надруковані за допомогою шрифту Гаюї, були великими і тяжкими.
В 1821 році до школи завітав капітан французької армії Шарль Барб’є, який свого часу розробив для армії спеціальний код, що називався «нічне письмо». За допомогою цього коду військові мали можливість читати повідомлення в темряві. Код складався з опуклих крапок, що позначали букви, щоб прочитати символи, треба було водити по крапках і лічити їх. Такий метод запису інформації був складним і трудомістким, до того ж, код «нічне письмо» не мав багатьох знаків, що були потрібні для правильного написання слів, тому винахід Барб’є не мав успіху в армії. Тоді капітан Барб’є вирішив запропонувати свою розробку Інституту для сліпих, сподіваючись, що це принесе дітям користь.
Коли Брайль випробував код Барб’є, він відчув, наскільки той складний, але в хлопця з’явилася ідея щодо спрощення цього коду і створення нового, використовуючи можливості людського сприйняття на дотик.
Луї Брайль, коли йому було 15 років, розробив свій код, де символи позначалися максимум шістьма крапками, і вигадав комбінації для всіх без виключення букв, розділових знаків, цифр та навіть нот.
Для позначення букв Брайль використав шість крапок, що розташовані в два стовпчики і три ряди. Враховуючи порядок букв в латинському алфавіті, перші літери позначалися верхніми і середніми крапками, для позначення наступних літер додавалися нижні крапки, спочатку два рази ліворуч, потім два рази праворуч. Наявність чи відсутність крапки давало певний символ. Однією з особливостей використання шрифту Брайля є те, що текст пишеться зправа наліво, а потім лист перевертається і написане читається зліва направо.
За допомогою шрифту Брайля можна було записувати різну інформацію, що легко читалася за допомогою дотику.
У 1837 році вийшла перша книжка, що була надрукована шрифтом Брайля, але на жаль, вона не набула популярності, бо не всі люди розуміли можливості використання азбуки Брайля. Широко застосовувати шрифт Брайля почали набагато пізніше, вже після смерті автора, а в його інституті цю систему почали використовувати через 2 роки після його смерті, бо вчителі в інституті не були надто прогресивними і віддавали перевагу громіздкому шрифту Гаюї.
В наш час за допомогою шрифту Брайля люди з вадами зору мають можливість не тільки читати чи писати, але й користуватися Інтернетом. Зараз придумали пристрій до комп’ютера, що перетворює звичайний текст на текст, записаний шрифтом Брайля.