Сучасний стан видавничої справи в Україні

На сьогоднішній день дослідження про стан розвитку видавничої справи проводяться такими науковцями, як О. Афонін, М. Тимошик, Є. Шевченко та ін.
Протягом 2014 року українські видавництва, ще за інерцією «добиваючи» залишки своїх обігових коштів, намагались утримати «планку» виробництва на рівні 2013 року, однак їм це не вдалося. Однією з причин цього, за експертною оцінкою УАВК, стало суттєве падіння продажів вітчизняної книги, яке склало лише 70 % до рівня 2013 року. Загальною тенденцією випуску книжкової продукції за тиражами є зниження. Найнижчий рівень випуску книжкової продукції спостерігався у 1999 р. – 22 млн примірників. У 2007 р. було видано найбільшу кількість книжок за останні дванадцять років, але цей обсяг становить лише 41 % від рівня 1991 р. [7]. Середні тиражі впродовж 1991–2007 рр. значно зменшилися, у 2007 р. вони становили 3.1 тис. примірників – лише 13 % середнього тиражу 1991 р. [7]. Зниження тиражів є загальносвітовою тенденцією (рис. 2). . Загалом станом на 01.01.2015 року, виробництво книжкової продукції в Україні скоротилося за назвами на 17 % і за накладами — на 20 %. Найбільших втрат, зменшення виробництва у відсотках до 2013 року, за назвами зазнала література з таких жанрових ніш:
— видання з організації дозвілля — 38,5 %;
— громадсько-політичні видання — 34,1 %;
— довідкові видання — 26,1 %;
— літературно-художні видання для дорослих — 21,5 %;
— навчальні та методичні видання — 15 %;
— видання для дітей та юнацтва — 15,5 %.
Щодо втрат у накладах, найбільше падіння зафіксовано у таких жанрах літератури:
— літературно-художні видання для дорослих — 29 %;
— бібліографічні видання — 25 %;
— видання для дітей та юнацтва — 22 %;
— навчальні та методичні видання — 21,5 %.
Держкомтелерадіо України пропонує передбачити також положення, згідно з яким розповсюджувач видавничої продукції, що забезпечує розповсюдження не менш як 1 тисячі примірників книжкової продукції державною мовою на рік, отримує право на укладення договору оренди державного та комунального майна без проведення конкурсу. Розповсюдження протягом року такої кількості книжкової продукції державною мовою є мінімальною нормою, яка характеризує книгорозповсюдження як основний вид діяльності суб'єкта видавничої справи.

Такі законодавчі зміни, на думку розробників законопроекту, стимулюватимуть галузь та в цілому впливатимуть на збільшення показників розповсюдження книжкової продукції державною мовою.

Відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законів України в інформаційній та видавничій сферах у зв'язку з прийняттям Закону України «Про адміністративні послуги» розміщено для громадського обговорення на веб-сайті Держкомтелерадіо України у розділі «Законопроектна діяльність».
Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів (УАВК) пропонує вжити такі заходи для можливого розв’язання проблем:
— розроблення та запуск офіційного сайту Міжвідомчої комісії з метою вільного доступу громадськості до напрацьованих комісією документів та прийнятих на їх основі рішень органів влади, як центральних, так і регіональних, та публічного контролю над виконанням цих рішень;
— створення на рівні областей під керівництвом одного із заступників голів ОДА регіональних міжвідомчих комісій за участю обласних управлінь у справах преси та інформації, культури, освіти та представників громадськості регіону з метою рішення питань, пов’язаних з популяризацією читання і книги, сприяння розвитку книговидання;
— розроблення програми та методології популяризації читання та запровадження їх у дошкільних закладах і початкових класах загальноосвітньої школи;
— розроблення та забезпечення вільного доступу до електронного каталогу вітчизняних видань, які є у продажу, як основної бази даних для виконання подальших послідовних дій зі створення умов для формування національного книго-інформаційного поля та консолідації книготорговельних структур навколо нього і забезпечення максимальної присутності в асортименті книгарень видань, які виходять друком у різних областях України й інформація про які сьогодні для широких споживацьких кіл практично відсутня;
— удосконалення через введення додаткових кодів системи економічної статистики галузі з метою отримання абсолютно об’єктивних, а не лише експертних, даних щодо обсягів споживання населенням як вітчизняної, так і імпортованої книжкової продукції;
— відміна тендерних процедур при закупівлі бібліотеками безпосередньо у видавців вітчизняних книжок для поповнення фондів і за відпускними цінами видавництв, а також включення в Державний бюджет та місцеві бюджети захищених статей з фіксованим відсотком видатків на ці цілі;
— забезпечення пролонгації режиму пільгового оподаткування суб’єктів видавничої справи після 01.01.2015 року;
— розроблення змін до Закону України «Про авторське права і суміжні права» у частині, що стосується порушень авторського права у царині нелегітимного копіювання книжок як на традиційному носієві, так і в мережі Інтернет;
— створення умов для розвитку системної книжкової торгівлі вітчизняною книгою за рахунок:
а) сприяння залученню інвестицій в розвиток книжкових гуртівень європейського зразка у варіанті автоматизованих мультискладів з відпрацьованими сучасними системами обліку та логістики;
б) відкриття книгарень на площах вищих навчальних закладів (із включенням цієї позиції в умови ліцензування), бібліотеках, соціальних новобудовах;
в) інвентаризації вільних площ у будівлях державної та комунальної власності з подальшим використанням їх у тій частині, де це можливо, під книготорговельні послуги;
г) виділення, особливо в містах обласного підпорядкування та районних центрах, за спрощеною системою узгоджень земельних ділянок для будівництва легкозбірних книгарень з торговою площею до 100 м2;
— внесення у щорічну звітність обласних державних адміністрацій даних про зміни у стані суб’єктів книговидання та книжкової торгівлі області протягом звітного періоду;
— переформатування системи державного замовлення та застосування механізмів, які б виключали можливість існування корупційної складової при розподілі та виконанні державного замовлення;
— реформування управлінської діяльності Держкомтелерадіо України як органу центральної влади, на який покладено відповідальність за стан національного книговидання, та створення умов для його ефективного розвитку;
— створення системи державних грантів, спрямованих на надання фінансової підтримки іноземним видавництвам у разі виконання ними перекладів творів українських авторів мовами світу та поширення цих видань за межами України;
— розроблення та запровадження ефективної системи ліцензування поставок імпортованої літератури на митну територію України, встановлення митного бар’єру для видань антиукраїнського спрямування.
Також у 2014 році був відкликаний проект про пільги для видавців. У першому із них – проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо підтримки вітчизняного книговидання) – йдеться про подовження дії податкових пільг для видавничої галузі, термін дії яких закінчується 1 січня 2015 року. У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що у разі скасування пільг собівартість виготовлення книжкової продукції збільшиться на 20–25 %, що призведе до зростання кінцевої вартості на 30–50 %. Тобто книги стануть ще дорожчими, ніж є, що призведе до спаду економічного рівня книговидання, застою літератури на полицях, та зростанням піратства.