Narinoshka
25 Dec 2015 19:50
Явище абревіації
Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і згортанні їх у семантичну єдність – абревіатуру. Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних мовах. Серед неологізмів – значна кількість саме абревіатур. Це явище поширилося на початку XX ст. і відповідало суспільній потребі мови, а саме – тенденції до уникнення надлишкової інформації, економії мовної енергії, уникнення повторів, упорядкованості та регламентації. Активізація процесу творення абревіатур зумовлена передусім суспільно-політичними чинниками, – а відтак соціолінгвістичною ситуацією – появою чи оновленням назв державних, громадських, адміністративно-управлінських, політико-економічних, міждержавних і світових утворень.
Отже, абревіатура (лат. abbrevio – скорочую) – скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення.
Абревіатури називають також акронімами (від дав.-гр. ἄκρος – «найвищий, крайній» та ὁ ὤνυμος та τό ὄνομα, ὄνυμα а ще οὔνομα, – «ім'я»). Щодо застосування терміну «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою – тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.
Суттєвою ознакою абревіатур є стабільна вимова за назвами букв (рідше звуків) та, як результат, її лексикалізація графічних скорочень, якої з часом набувають частовживані й загальновживані довгоживучі абревіатури (Кабмін, ЖЕК, НАТО, ООН тощо). Основні умови їхнього функціонування – доцільність, зрозумілість, стандартність. їх ще деколи називають «лексичними скороченнями».
Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови
1. Ініціальні абревіатури - утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення:
а) буквені – їх вимовляють як букви: СНД – Співдружність Незалежних Держав; МЗС – Міністерство закордонних справ; СБУ – Служба безпеки України; МВФ – Міжнародний валютний фонд; ЛНУ – Львівський національний університет; ТОВ – Товариство з обмеженою відповідальністю; СП – спільне підприємство; ТСН – Телевізійна служба новин;
б) звукові – їх вимовляють як звуки: НАН – Національна академія наук; ЧАЕС – Чорнобильська атомна електрична станція; ВАТ – Відкрите акціонерне товариство; ДАІ – Державна автомобільна інспекція; ЗМІ – засоби масової інформації; ЦУМ – центральний універсальний магазин; СНІД – синдром набутого імунного дефіциту.
2. Неініціальні абревіатури – утворюються з усічених основ одного, двох або більше слів вихідної мовної одиниці. З огляду на це в їхньому складі виокремлюють однокомпонентні, двокомпонентні та багатокомпонентні скорочення.
До групи однокомпонентних лексичних скорочень входить декілька різновидів: прості утинки (комп’ютер – комп, фортепіано – фоно), утинки-універби (фіктивний шлюб – фіктив, фондова біржа – фондівка, шенгенська віза – шенген, кримінальна газета – криміналка, дисконтна картка – дисконтка).
Двокомпонентні складові абревіатури представлені сполуками частин фінальноусіченого слова з компонентом ініціального усіченого слова (картопля і томат – кармат, біологія і кібернетика – біотика, Європа і Хіросима – Євросима), частин фінальноусічених слів словосполучення (телефонні комунікації – телеком, музичне видавництво – музвидав, літературне видавництво – літвидав, юридичний факультет – юрфак), частини фінальноусіченого слова з компонентом ініціального усіченого слова за допомогою накладання, у результаті якого формується спільна частина абревіатури (реанімація і автомобіль – реанімобіль, Філип і міленіум – філеніум).
Багатокомпонентні складові абревіатури об’єднують трикомпонентні (Мінекономторг – Міністерство економіки і торгівлі, Укрсоцфін – Українська фундація соціального фінансування, Центрвиборчком – Центральна виборча комісія), чотирикомпонентні (Держкомлісгосп – Державний комітет лісового господарства, Мінсільгоспрод – Міністерство сільського господарства та торгівлі), та багатокомпонентні аброструктури (Укркоопдержагропромбуд – Українська кооперація державного агропромислового будівництва).
3. Частковоскорочені абревіатури містять у своєму складі одну чи кілька частин скорочених слів та повне слово. З-посеред них виокремлюють двокомпонентні, які утворюються поєднанням частини фінальноусіченого прикметника з іменником (дипломатичне представництво – диппредставництво, політичний бомонд – політбомонд), іменника з компонентом ініціально- або фінальноусіченого іменника з інтерфіксом або без нього (банк і автомат – банкомат, Полтава і автомобіль – Полтаваавто), шляхом різних комбінацій повного й скороченого слів з накладанням і утворенням спільної частини (комп’ютер і тероризм – комп’ютероризм, парламент і менталітет – парламенталітет), та багатокомпонентні (Київміськдержадміністрація – Київська міська державна адміністрація, Укрсоцбанк – Український соціальний банк).
4. Абревіатури складового типу – утворені усіченням основ двох (або більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного найменування: Інтерпол (інтернаціональна поліція), Бенілюкс (об’єднувальна назва трьох європейських держав – Бельгії, Нідерландів і Люксембургу), військкомат (військовий комісаріат), торгпред (торговельний представник), міськком (міський комітет), держстрах (державне страхування), нардеп (народний депутат).
5. Абревіатури змішаного типу – утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. Це дуже поширений тип абревіатур у сучасній українській мові: держмито, спецзамовлення, госпрозрахунок, дипкур’єр, генпрокурор, держсекретар, техогляд, медсестра, турбюро, Нацбанк, Галсервіс.
6. Комбіновані абревіатури – поєднують у своїй структурі компоненти двох типів – ініціального (літерного / звукового) та неініціального (складового): МЗЕЗторг, МінНС, УкрДЛТУ. Окрему групу формують одиниці, утворені поєднанням ініціального скорочення й повного слова: РУНвіра. До групи простих комбінованих абревіатур належать специфічні за своєю структурою одиниці на зразок: відСОТки (де СОТ – Світова організація торгівлі), розУМна (УМ – «Україна молода»). Ускладнені абревіатури комбінованого типу утворюються поєднанням простої комбінованої абревіатури з повним словом або цифровим компонентом: АвтоFIAT-Сервіс, ФМФест-2010.
Отже, абревіатура (лат. abbrevio – скорочую) – скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення.
Абревіатури називають також акронімами (від дав.-гр. ἄκρος – «найвищий, крайній» та ὁ ὤνυμος та τό ὄνομα, ὄνυμα а ще οὔνομα, – «ім'я»). Щодо застосування терміну «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою – тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.
Суттєвою ознакою абревіатур є стабільна вимова за назвами букв (рідше звуків) та, як результат, її лексикалізація графічних скорочень, якої з часом набувають частовживані й загальновживані довгоживучі абревіатури (Кабмін, ЖЕК, НАТО, ООН тощо). Основні умови їхнього функціонування – доцільність, зрозумілість, стандартність. їх ще деколи називають «лексичними скороченнями».
Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови
1. Ініціальні абревіатури - утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення:
а) буквені – їх вимовляють як букви: СНД – Співдружність Незалежних Держав; МЗС – Міністерство закордонних справ; СБУ – Служба безпеки України; МВФ – Міжнародний валютний фонд; ЛНУ – Львівський національний університет; ТОВ – Товариство з обмеженою відповідальністю; СП – спільне підприємство; ТСН – Телевізійна служба новин;
б) звукові – їх вимовляють як звуки: НАН – Національна академія наук; ЧАЕС – Чорнобильська атомна електрична станція; ВАТ – Відкрите акціонерне товариство; ДАІ – Державна автомобільна інспекція; ЗМІ – засоби масової інформації; ЦУМ – центральний універсальний магазин; СНІД – синдром набутого імунного дефіциту.
2. Неініціальні абревіатури – утворюються з усічених основ одного, двох або більше слів вихідної мовної одиниці. З огляду на це в їхньому складі виокремлюють однокомпонентні, двокомпонентні та багатокомпонентні скорочення.
До групи однокомпонентних лексичних скорочень входить декілька різновидів: прості утинки (комп’ютер – комп, фортепіано – фоно), утинки-універби (фіктивний шлюб – фіктив, фондова біржа – фондівка, шенгенська віза – шенген, кримінальна газета – криміналка, дисконтна картка – дисконтка).
Двокомпонентні складові абревіатури представлені сполуками частин фінальноусіченого слова з компонентом ініціального усіченого слова (картопля і томат – кармат, біологія і кібернетика – біотика, Європа і Хіросима – Євросима), частин фінальноусічених слів словосполучення (телефонні комунікації – телеком, музичне видавництво – музвидав, літературне видавництво – літвидав, юридичний факультет – юрфак), частини фінальноусіченого слова з компонентом ініціального усіченого слова за допомогою накладання, у результаті якого формується спільна частина абревіатури (реанімація і автомобіль – реанімобіль, Філип і міленіум – філеніум).
Багатокомпонентні складові абревіатури об’єднують трикомпонентні (Мінекономторг – Міністерство економіки і торгівлі, Укрсоцфін – Українська фундація соціального фінансування, Центрвиборчком – Центральна виборча комісія), чотирикомпонентні (Держкомлісгосп – Державний комітет лісового господарства, Мінсільгоспрод – Міністерство сільського господарства та торгівлі), та багатокомпонентні аброструктури (Укркоопдержагропромбуд – Українська кооперація державного агропромислового будівництва).
3. Частковоскорочені абревіатури містять у своєму складі одну чи кілька частин скорочених слів та повне слово. З-посеред них виокремлюють двокомпонентні, які утворюються поєднанням частини фінальноусіченого прикметника з іменником (дипломатичне представництво – диппредставництво, політичний бомонд – політбомонд), іменника з компонентом ініціально- або фінальноусіченого іменника з інтерфіксом або без нього (банк і автомат – банкомат, Полтава і автомобіль – Полтаваавто), шляхом різних комбінацій повного й скороченого слів з накладанням і утворенням спільної частини (комп’ютер і тероризм – комп’ютероризм, парламент і менталітет – парламенталітет), та багатокомпонентні (Київміськдержадміністрація – Київська міська державна адміністрація, Укрсоцбанк – Український соціальний банк).
4. Абревіатури складового типу – утворені усіченням основ двох (або більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного найменування: Інтерпол (інтернаціональна поліція), Бенілюкс (об’єднувальна назва трьох європейських держав – Бельгії, Нідерландів і Люксембургу), військкомат (військовий комісаріат), торгпред (торговельний представник), міськком (міський комітет), держстрах (державне страхування), нардеп (народний депутат).
5. Абревіатури змішаного типу – утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. Це дуже поширений тип абревіатур у сучасній українській мові: держмито, спецзамовлення, госпрозрахунок, дипкур’єр, генпрокурор, держсекретар, техогляд, медсестра, турбюро, Нацбанк, Галсервіс.
6. Комбіновані абревіатури – поєднують у своїй структурі компоненти двох типів – ініціального (літерного / звукового) та неініціального (складового): МЗЕЗторг, МінНС, УкрДЛТУ. Окрему групу формують одиниці, утворені поєднанням ініціального скорочення й повного слова: РУНвіра. До групи простих комбінованих абревіатур належать специфічні за своєю структурою одиниці на зразок: відСОТки (де СОТ – Світова організація торгівлі), розУМна (УМ – «Україна молода»). Ускладнені абревіатури комбінованого типу утворюються поєднанням простої комбінованої абревіатури з повним словом або цифровим компонентом: АвтоFIAT-Сервіс, ФМФест-2010.
Comments
No comments yet. Post your comment first!