31 Aug 2007 14:45
·
358.92 Kb
·
Яке ж це слово приязне : Карпати!
Його з дитинства серцем я злюбила,
У нім і грому майського розкати,
І сива далечінь гірських шпилів...
У вечері ховають сонце скелі,
Лиш відблиск його сяє з-за гори,
Імла рожева повива оселі,
Тепло з вешин заходить у двори.
Десь за хребтом промінню спочивати,
Щоб вранці знову лити свій потік...
За все це сонячними звуть Карпати,
Тут сонце й гори - здружені навік!
Його з дитинства серцем я злюбила,
У нім і грому майського розкати,
І сива далечінь гірських шпилів...
У вечері ховають сонце скелі,
Лиш відблиск його сяє з-за гори,
Імла рожева повива оселі,
Тепло з вешин заходить у двори.
Десь за хребтом промінню спочивати,
Щоб вранці знову лити свій потік...
За все це сонячними звуть Карпати,
Тут сонце й гори - здружені навік!
